3.2 Молитися – це те саме, що розмовляти з Богом?
Молитись – це не просто розмовляти з Богом, а будувати стосунки з Ним. Як і в будь-яких стосунках, спілкування і любов відіграють важливу роль. Це щось більше, ніж просто говорити Богу, що ви хочете для себе чи для інших. Десь глибоко всередині кожна людина прагне Божої любові і хоче пізнати Його краще.
Бог палко сподівається, що ви хочете любити Його так само як Він любить вас. Отже, молитва – це не лише просити щось в Бога й розмовляти з Ним, а й (особливо) слухати Його. Саме в тиші, умиротворенні та спокої молитви можна уважно слухати Його.
What are the different forms of the prayer of petition?
It can be a petition for pardon or also a humble and trusting petition for all our needs either spiritual or material. The first thing to ask for, however, is the coming of the Kingdom. [CCCC 553]
Why should we petition God?
God, who knows us through and through, knows what we need. Nevertheless, God wants us to ask, to turn to him in times of need, to cry out, implore, lament, call upon him, indeed, even to struggle with him in prayer.
Certainly God does not need our petitions in order to help us. It is for our own sake that we are supposed to offer prayers of petition. Someone who does not ask and does not want to ask shuts himself up in himself. Only a person who asks opens himself and turns to the Author of all good. Someone who asks goes back home to God. Thus the prayer of petition brings man into the right relationship to God, who respects our freedom. [Youcat 486]
Христос стоїть біля дверей вашого серця (пос. Об’явлення 3:20)... Але якщо ви хочете відкрити двері, щоб Христос міг Вас освітити (пос . До Ефесян 5:14), ви повинні спочатку почути, як Він стукає. Це означає, що кожен день ви повинні рятуватися від метушні , шуму та неспокою і протягом кількох хвилин бути спокійним та мовчазним ... Навіть більше, ніж розмова, молитва є слуханням. Отець говорить нам: «Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся» (Марка 9:7). Через молитву ви будете просвітлені, оновлені та зміцнені для життєвої подорожі. [Папа Іван Павло II, Молоді в Уганді, 6 лютого 1993 р.]