M.3 Що говорить Біблія про солдатів?
Коли воїни прийшли до Івана Хрестителя і запитали його що робити, той сказав їм вести чесне життя як солдати (Лука 3:14). Він не сказав їм скласти зброю, чи залишити військо. Там, де може здаватися, що тексти Старого Завіту проголошують, що Бог хоче війни, ці тексти потрібно завжди читати у світлі Ісусового послання любові в Новому Завіті.
У Новому Завіті наведено кілька прикладів солдатів і офіцерів Християн, які щиро вірять в Ісуса, але залишаються в армії (Матвія 8:8-13). Біля підніжжя Хреста солдати, які були свідками жахливої смерті Ісуса, визнали свою Віру разом із своїм командиром: «Справді, цей чоловік був Сином Божим!» (Мт. 27:54).
Як розуміти слова «Не вбивай»
Згадуючи заповідь «Не вбивай» (Мт. 5:21), Господь закликає до миру в серці і викриває вбивчий гнів і ненависть як аморальні. Гнів - це бажання помститися. «Бажати помсти, щоб зробити комусь зло з метою покарання, є злочинним». Але заплатити відшкодування, «щоб виправити помилки і зберегти справедливість» є справою гідною похвали. Якщо гнів приводить до свідомого бажання вбити або серйозно поранити ближнього, це суперечить ідеї милосердя і підпадає під смертний гріх. Бог каже: «Кожен, хто гнівається на брата свого, підлягає суду» (Мт. 5:21) [ККЦ 2302].
Як розуміти слова «Любіть ворогів своїх»?
Свідома ненависть суперечить милосердю. Ненависть до ближнього є гріхом тоді, якщо я свідомо бажаю йому зла. Ненависть до ближнього є важким гріхом, коли людина свідомо бажає йому тяжкої шкоди. « Я кажу вам: любіть ворогів своїх і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб ви були синами Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:44-45) [ККЦ 2303].
Що Біблія говорить про мир?
Мир на землі є образом і плодом миру Христа, Месії, «Князя миру» (Ісаї 9:5). Кров’ю Свого Хреста «в Своїй особі він убив ворожнечу» (Еф. 2:16; Кол. 1:20-21), примирив людей з Богом і зробив свою Церкву таїнством єдності людського роду і свого єднання з Богом. «Він це наш мир» (Еф. 2:14). Господь проголосив: «Блаженні миротворці» (Мт. 5:9) [ККЦ 2305].
«Мир — це не просто коли немає війни, або стан, яка виник внаслідок нестабільного балансу сил. До миру призводять зусилля, спрямовані день за днем на впорядкування Всесвіту за бажанням Бога, з найбільш досконалою формою справедливості між людьми» [Папа Павло VI, Populorum Progressio, 76].
