2.44 Яким був Перший Ватиканський Собор?
Перший Ватиканський Собор відбувся між 1869 і 1870 рр. Це була зустріч Папи та єпископів. Період антицерковних репресій під час і після Французької революції щойно завершився, і антиклерикальні настрої зростали в кількох інших країнах.
Рада прагнула досягти належного балансу між інтелектом (розумом) і вірою, стверджуючи, що ці обидві речі необхідні для правильного розуміння послання Ісуса. Було проголошено безпомилковість окремих тверджень Папи. Ісус дав Петру владу керувати ранньою Церквою і казати останнє слово у конфліктах. Папа також має таку владу, оскільки він є наступником св. Петра і керується Святим Духом.
Ми знаємо, що Перший Ватиканський Собор був перерваний через франко-прусську війну, і тому він залишився дещо одностороннім, незавершеним, оскільки доктрина про першість, визначена, слава Богу, в той історичний для Церкви момент і дуже необхідна для наступного періоду – була лише одним елементом у ширшій еклезіології, вже передбаченій і підготовленій. Так ми залишилися з певним фрагментом. І можна сказати: поки це залишається фрагментом, ми тяжіємо до одностороннього бачення, за яким Церква є лише першістю. Тому весь цей час намір полягав у завершенні еклезіології I Ватиканського собору. [Папа Бенедикт XVI, Зустріч із духовенством Риму, 14 лютого 2013 р.]