2.25 Як розпочалося чернече життя?
Серед перших християн уже були люди, які обрали життя в молитві, аскезі, стриманості (безшлюбності) і допомозі ближнім. Коли переслідування та мученицькі смерті в основному закінчилися, люди почали шукати інші способи віддати своє життя Богу.
Деякі ченці вирішили жити як відлюдники в пустелі (наприклад, у сучасному Єгипті та Сирії). Близько 325 року деякі відлюдники почали жити в парафіяльних спільнотах, де підкорялися своєму настоятелю. Це був початок чернечого життя. У наступні роки були засновані чернечі ордени як для чоловіків, так і для жінок. Крім свого молитовного життя, ці монахи присвячували час навчанню, медицині, сільському господарству, переписуванню та написанню книг.
[Писання святого Василія] використовували різні автори чернечих правил, навіть святий Бенедикт, який вважав Василія своїм учителем... Тому багато хто вважає, що сутнісну структуру життя Церкви – чернецтво – було в основному встановлено святим Василієм. У всякому разі, його внесок став вирішальним у визначенні більш конкретної природи чернечого життя. [Іван Павло II, Patres Ecclesiae, н. 2]
