M.1 Я не дуже віруюча особа… як знайти моральну і духовну основу для мене, як військового? Чи взагалі варто вірити?
Кожен має власні причини, щоб стати військовим. Одного дня у вас можуть виникнути питання фундаментального характеру – чому взагалі виникають війни? Віра в Бога може допомогти вам знайти відповіді на такі питання. Християни можуть розраховувати на міцну основу для свого життя під час війни і для своїх дій у якості військових. Причина у тому, що ми віримо, що ми є частинкою чогось більшого, ніж ми самі. Ця віра може допомогти тобі, як військовослужбовцю зробити свій особистий.
Незважаючи на заперечення насильства і огиду до нього Християни не є абсолютними пацифістами [>M.2]. Звичайно, що ми маємо зробити усе, щоб захистити слабких. Але кінцева мета військових полягає в тому, щоб у світі запанував мир, їхня місія завершилась і більше не було потреби до неї повертатись [>2.47]. Хоча сьогодні це може здатися малоймовірним і неможливим, насправді це чудова візія, до якої варто прагнути. І якби до неї прагнули усі жителі Землі, то глобальний мир став би реальністю вже найближчим часом!
Чи повинні Християни бути пацифістами?
Церква прагне миру, але не проповідує радикального пацифізму. Справді, ніхто не може відмовити ані окремому громадянину, ані окремим урядам і альянсам у фундаментальному праві на збройну самооборону. Але війна морально виправдана лише в крайньому випадку. Церква однозначно каже - ні війні! Християни повинні робити все можливе, щоб уникнути війни перед тим, як вона може розпочатись: виступати проти накопичення зброї та торгівлі зброєю; боротись проти расової, етнічної та релігійної дискримінації; працювати над зменшенням економічної та соціальної несправедливості і таким чином сприяти миру. [МолКат 398].
Чи повинні ми молитись за мир?
П’ята заповідь забороняє навмисне вбивство іншої особи. Внаслідок того, що у світі все ще є зло і несправедливість, які супроводжують будь-яку війну, Церква наполегливо закликає всіх до молитви і до дій, щоб Божа Ласка звільнила нас від давньої неволі війни. [ККЦ 2307].
Чи є межа для наших старань в уникненні війни?
Усі без винятку громадяни та всі уряди зобов’язані докладати зусиль, щоб уникнути війни. Проте, «поки небезпека війни зберігається і немає міжнародного захисту з необхідною компетенцією та владою, урядам не може бути відмовлено в праві на законну самооборону, коли всі мирні зусилля зазнали невдачі». (Gaudium et Spes 79) [ККЦ 2308].
“Мир виражається лише в мирі, який не сторониться від справедливості, але якому сприяють особиста жертовність, милосердя, та любов” [Папа Римський Павло VI, 1 січня 1976 р.]
